- прикінцевий
- [приек'інце/вией]
м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прикінцевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
прикінцевий — а, е. 1) Який міститься при кінці чого небудь. 2) Останній, підсумковий … Український тлумачний словник
кінцевий — 1) (який перебуває, розташований на кінці, у кінці чогось), прикінцевий; останній (який закінчує собою низку однорідних предметів, явищ, дій тощо); крайній (який міститься скраю, на межі чогось); наконечний (зазв. про звуки, літери) 2) див.… … Словник синонімів української мови
завершальний — (який завершує, закінчує що н.), заключний, підсумковий, фінальний, останній, остаточний, кінцевий, прикінцевий … Словник синонімів української мови